Розробки занять

                               8-24.01.  Дистанційне навчання.

  11.01.    Декупаж- оригінальний варіант декору.     http://dizajngid.ru/dekupazh/

  12.01. 14.01.  Декупаж тарілки. (відео) .                              http://dizajngid.ru/dekupazh/

    18.01.   Декупаж  скарбнички. 

  19.01. 21.01 Декупаж  серветками  https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=Dfad0_dppBQ

Декупаж « Картина власними руками»  https://www.youtube.com/watch?v=qDXoiBy8S-M

 

ТЕМА: «Я ДАРУЮ ТОБІ ОБЕРІГ»

Мета:  ознайомити учнів з історією українських оберегів, сформувати

              вміння складати композицію оберегу, посилити інтерес до традицій

              українського народу, сприяти формуванню національної свідомості і

             творчих здібностей учнів.

Наочність: виставка оберегів, виконаних з тканини, ниток, соломки, природного матеріалу; презентація «Обереги українського народу»

Обладнання та матеріали: ноутбук, інтерактивна дошка, роздатковий матеріал.

Тип заняття: заняття формування вмінь і навичок.

Учні поділені на групи: «Народознавці», «Екологи», «Літературознавці», «Юні умільці декоративно-ужиткового мистецтва».

ХІД ЗАНЯТТЯ:

І.  Організаційна частина.

Привітання:

Сядьте, діти, всі рівненько

Усміхніться всі гарненько

Настрій на заняття візьмемо

Й працювати розпочнемо.

         Хай буде вам затишно і тепло на занятті, мов у своїй хаті. Хай щира розмова й мудра бесіда розквітає в душі.

ІІ.  Перевірка готовності учнів до заняття.

ІІІ.  Актуалізація опорних знань.

-         Діти, давайте прочитаємо епіграф до заняття:

Я дарую тобі оберіг

Не на згадку – на радість і долю!

-         Скажіть, будь ласка, а що таке оберіг?

-         Чи маєте ви вдома обереги? Які саме?

Оголошення теми і мети заняття.

         Діти, сьогодні ви ознайомитеся з історією українських оберегів та навчитеся створювати оберіг.

VІ.  Виклад нового матеріалу.

Слово керівника гуртка:

         Сьогодні ми маємо думати і про свої корені, і про те, без чого не мислить життя жоден народ: народні звичаї, традиції, символи.

         З глибин минувшини дійшли до нас священні символи – обереги.

         Давайте нагадаємо деякі з них (калина, верба, хата…)

         Оберіг – від слова «оберігати» – найдревніший амулет щастя, чарівний предмет, що призначений оберігати і захищати свого власника. Також вважається, що він може принести удачу, попередити про небезпеку, поліпшити стан здоров’я. Через це обереги зажили неабиякої популярності ще з давніх-давен.

Відгадування кросворду.

         Рідний дім – це ті стіни, які нас оберігають. Все, що залишилось від старих поколінь, – їхня мудрість, поради, хатні речі, які вони придбали або зробили оберігають кожного з нас і називаються оберегами.

Інформаційна сторінка «Обереги української хати». Виступ групи _________

Інформаційна сторінка «Рослини – обереги». Виступ групи ____________

Хто вміє віночок вити –

Той вміє життя любити.

         Віночок – оберіг, який зроду-віку був неодмінною ознакою національного українського строю це не просто краса, а й оберіг «знахар душі».

Інформаційна сторінка «Віночок – оберіг». Виступ групи ______________

Інформаційна сторінка «Вишивка – оберіг». Виступ групи  _____________

Керівник гуртка:

         Сучасні декоративні обереги ввібрали в себе стільки великого образного змісту, стали не просто даниною традиціям, а й маленьким осередком домашнього тепла, затишку, спокою, адже виготовлені вони з великою любов’ю і натхненням.

         Форма оберегів може бути різноманітною:

Мішок – символ багатства.

Підкова – вимітає золо і сварки з оселі.

         А зараз я пропоную створити свою композицію оберегів. В роботі вам допоможуть незвичні «елементи декору», символіка складових оберегу.

         Вибір учнями завдання по виготовленні оберега за номерами (1, 2, 3, 4, 5 – жеребкуванням; назва оберегу зашифрована підкова, мішок достатку, ангел, лялька-мотанка).

Керівник гуртка:

         Для кого ви хотіли б виготовити оберіг?

         Вияснити: чи існує віра людей в магічні сили оберегів, чи присутність їх в нашому житті – дань моді.

V.  Практична робота. Виготовлення оберегу.

Керівник гуртка пропонує учням ознайомитися з корисними порадами

під час виконання практичної роботи.

Картка «Корисні поради» ü Нитку для роботи не відривайте й, тим паче, не відкушуйте зубами. Відрізайте її ножицями не впоперек, а під гострим кутом – такий кінець легше просунути у вушко голки. Часто це роблять іще й так: спочатку просовують нитку у вушко, а потім відрізають – у цьому випадку вона більш слухняна під час роботи: не сплутується, не скручується. ü Якщо хочете шити швидко, не всиляйте в голку нитку, що має довжину понад 60-70 см. Адже недарма є дуже влучне прислів’я: «Довга нитка – ледача дівчинка». ü Кожний шов починають із закріплення нитки. Найпростіше – зав’язати вузлик на кінці. Але професійні кравчині вважають, що закріплювати нитку на тканині необхідно інакше – без вузлика.

v Бесіда

-         Які поради ви вважаєте найкориснішими? Чому?

v Міні-тренінг

Керівник гуртка організовує перевірку знань правил безпечної роботи з

ножицями, голками, шпильками, використовуючи дидактичні картки.

Картка 1 Заповніть пропуски в реченнях. 1.     Не можна користуватися… (іржавими й тупими) голками та шпильками. 2.     Голки й шпильки слід зберігати в … (гольниці). 3.     Ножиці потрібно передавати… (кільцями) вперед.

Картка 2 1.     Зламані голки й шпильки необхідно… (викинути в смітник). 2.     Не можна брати голки в… (рот). 3.     Ножиці слід зберігати із… (зімкнутими лезами).

Інструктаж керівника гуртка про дотримання правил виготовлення оберегів.

Інструктаж з безпеки життєдіяльності під час користування ножицями.

Керівник гуртка:

         Сподіваюсь, що ваші умілі руки, любов і фантазія, творчість і натхнення із непримітних деталей створять добрих охоронців оселі.

Самостійна робота учнів (Лунає українська музика).

Презентація оберегів (з чого створені, призначення, поради).

VI.  Підсумок заняття.

Рефлексія. Метод «Продовжи речення».

На занятті я дізналася про…

Хотілося б дізнатися більше про…

У ході практичної роботи я навчилася…

Труднощі викликало…

Творчий виховний захід

«СОНЯШНИК – КВІТКА СОНЦЯ Й УКРАЇНИ»

Мета: розширити знання учнів про рослину – оберіг «Соняшник»;

формувати цілісність картини про соняшник – квітку Сонця,   

підвищити пізнавальний інтерес учнів; відродити культуру

українського народу; ознайомити  учнів із елементами декоративних 

композицій в ужитковому мистецтві; виховувати навички

колективної співпраці, уміння аналізувати свою діяльність.

Обладнання та матеріали: ноутбук, презентації про соняшник, інтерактивна дошка, вишиті серветки, рушники, картини, українські сорочки із зображенням соняшника, роздатковий матеріал.

         Вихованці гуртків поділені на 6 груп: «народознавці», «краєзнавці», «літературознавці», «екологи», «фотоаматори», «юні майстри декоративно-ужиткового мистецтва».

ХІД ЗАХОДУ

Живи, Україно, живи для краси!

                                                                                                   Олександр Олесь

Керівник гурта:

Доброго дня всім, хто присутній на нашому заході. Гарного вам  настрою, любі діти, батьки та гості.

Ведуча:

Вірш «Моя Україно»

Моя Україно, кохана землиця,

Вродлива і юна, як чиста весна.

Дай людям напитись з живої криниці,

Щоб ніжно дзвеніла у серці струна!

Моя Україно, народ мій коханий,

Брати-українці, мої земляки!

Мерщій поєднаймо серця полум’яні

На вічні роки і прийдешні віки.

Моя Україно, мій край синьоокий,

З любистку і м’яти, роси і води.

Блакитнеє небо і поле широке

Нас ваблять, щоб серці залишить сліди.

У нас земля красою око вабить.

Дівчата вродою такі, як весни.

І, мабуть, не один чужак позаздрить:

О, бути українцем – то почесно!

Керівник гуртка:

         Споконвіку шанують в Україні квіти. Нема жодної української хати, біля якої дбайливі руки господині не влаштували б яскравих квіткових острівців. Вони милують око, ніжно хвилюють душу, міцно прив’язують наші серця до рідної домівки.

         Наші предки обожнюють квіти, вважаючи, що цей витвір природи даровано людям від Бога. Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони – на клумбах, у кімнаті, на газонах. Вони на вишиваних рушниках, скатертинах. Ними розмальовують печі, стіни осель. А ще квіти є на нашому національному одязі. Квіти на плахті й корсетці символізують доброту, щирість душі. Квіти на рукавах сорочки оберігають від хвороби, злого ока.

         Та особливим оберегом в Україні завжди був і є вінок. Це не просто краса, а «знахар душі». Бо в ньому є чарівна сила, що біль знімає, силу береже. Плетіння віночка – то своєрідна наука. Потрібно знати, з яких квітів і коли плести, яке зілля з яким вплітати поруч. А всього в українському віночку дванадцять квіток, і кожна з них є оберегом.

         Квіти – одне з найдивовижніших і гармонійних створінь природи, де досконалість просто не могла не привернути уваги людини й не викликати бажання принести цю красу у свій побут.

         Про яку саме квітку ми будемо вести мову ви дізнаєтеся взявши участь в інтелектуальній розминці. (слайд № ___).

Ведуча:

         Ви дуже добре знаєте цю квітку. Вона живе у цих загадках:

Ø Сімсот соколят на одній подушечці сплять

Ø Золоте зерно хатинок повне

Ø Стоїть пан на току в зеленому ковпаку,

а під тим ковпаком сімсот козаків

Ø Стоїть дом, повен зерном

Ø Скільки чорних хаток, стільки білих паніматок

Ø Стоїть палиця, на палиці хатинка, а в тій хатинці повно людей.

Показ квітки-соняшника (слайд № ___).

Керівник гуртка:

         Які сприятливі умови потрібні для того, щоб квіти зацвіли, росли, духмяніли? (Відповіді дітей).

Емоційне налаштування учнів.

         Ваші емоції допоможуть нам зараз визначити ступінь сприятливості середовища, в якому ця квітка буде розквітати. Якщо у вас відмінний, гарний, веселий настрій – поплескайте в долоні, якщо поганий, нудний – потупотіть ногами. Від високої температури вашого настрою наша квітка розпускається.

Керівник гуртка:

         Діти, чи цікаво вам дізнатися історію появи соняшника?

Виступ групи «екологів» на тему «__________________________________».

Виступ групи учнів «народознавців» на тему «Історія появи соняшника» (слайд № ___).

Керівник гуртка:

         Дорогі діти, скажіть із чим ви асоціюєте соняшник? Народна мудрість каже: «На сонечко я схожий, я сонечко люблю, до нього повертаю голівоньку свою».

Керівник гуртка або ведучі проводять вправу «Мій портрет у промінчиках сонця»

Вправа «Мій портрет у промінчиках сонця»

         Намалюйте сонечко. Напишіть у ньому своє ім’я або намалюйте свій портрет. На кожному промінчику напишіть, що ви вмієте робити найкраще або яку гарну рису ви маєте, наприклад: «Я хороший товариш», «Я надійна».

Виступ групи «краєзнавців» з повідомленням «Рослини-обереги»

(слайд № ___).

Керівник гуртка:

         Розкішна природа України сприяла розвитку поетичної душі народу – у мові символів, традиціях, обрядах, у пісенній та літературній творчості.

Виступ групи «літературознавців» з ознайомленням  «Легенди про соняшник» (слайд № ___).

Презентація фільму «Соняшник – квітка сонця», створеного вихованцями відеогуртка

Ведуча:

         Проведення творчої гри «Вірю – не вірю» (слайд № ___).

Вправа «Вірю – не вірю»

         Діти сідають, утворюючи півколо. У центрі – одна дитина – соняшник, яка розповідає всілякі правдиві й неймовірні історії із свого соняшникового життя. Діти уважно слухають і говорять, чи вірять вони, про що розповідає цей соняшник, чи ні. Наприкінці гри нагороджуються призами ті соняшники, які найбільше зацікавили дітей.

-         Діти, чи вірите, що мені, соняшнику дуже подобається сніг, хурделиця, мороз? (Ні).

-         Чи вірите, що одного разу метелик сів на мою квітку і зламав її? (Ні).

-         Я повертаю свою голівку-квітку за сонечком, воно ж таке тепле. (Так).

-         Чи вірите, діти, що в моїх братів-соняшників бувають червоні та сині пелюстки? (Ні).

-         Я дуже висока рослина, більша за кульбаби і ромашки. (Так).

Керівник гуртка:

         Відчуття невіддільності та залежності життя, достатку, здоров’я людини від рослинного світу сформувало систему рослин-оберегів. Такі рослини не лише саджали поблизу житла, носили на тілі як амулети, а й використовували в обрядових і повсякденних дійствах, приготуванні страв тощо. Поступово рослини-обереги ставали обов’язковими елементами декоративних композицій в ужитковому мистецтві. Перетворення у свідомості звичайних рослин на рослини-обереги, а згодом трансформація у народній творчості рослин-оберегів у рослини-символи, створили вишивано-мальовану символічну мову народного мистецтва. Розглядаючи українські рушники, сорочки, килими, писанки, горщики, тарелі, макітри і різьблені скрині, розумієш, що їхні орнаменти можна читати як життєствердний текст про велич і красу життя.

Виступ на тему «Соняшник у декоративно-ужитковому мистецтві» 

Презентація творчих робіт вихованців гуртків декоративно-ужиткового мистецтва.

Перегляд вишитих виробів із зображенням соняшника.

Демонстрація  слайдової презентації.

Керівник гуртка:

         Слайдова презентація була для вас підказкою до наступного завдання.

Ведуча:

Інформаційна хвилинка на тему: «Таємниці української вишитої сорочки».

Кожен народ має свій традиційний одяг. Але, тільки український одяг, вишитий вручну, носить не лише патріотичний, але й сакральний характер.

Традиції української вишивки сягають декількох тисячоліть. У давніх орнаментах ніколи не було нічого зайвого, кожна рисочка мала своє конкретне значення. Глибокий зміст та особливі магічні властивості мали орнаменти, які вишивали в області грудей, на рукавах чи на подолі. В українській народній вишивці, окрім відомих хрестиків та гладі, використовують до сотні технік і кожна з них несе свою особливу інформацію.

Якщо для українців з давніх часів вишита сорочка була традиційним одягом, то в сучасних умовах вишиванка набула особливого значення в багатьох сферах людського життя, стала своєрідним засобом самовираження. Після отримання Україною незалежності багато з тих, хто позиціонував себе як саме українець, почав вдягати вишиванку на різні святкові заходи і навіть ходити в ній в звичайні дні.

         Що ж таке – вишиванка ?

 Українська вишиванка – це національний одяг, плід складної і клопіткої роботи, яка наповнена величезною палітрою кольорів і сакральними орнаментами.

Рослинні орнаменти на вишиванці мали продемонструвати красу природи. Ці візерунки уособлюють реально існуючі в природі форми. Найпоширенішими рослинними орнаментами у традиційній українській вишиванці вважаються такі мотиви: «калина», «дубове листя», «виноград», «барвінок», «хміль» і багато інших.

Велике значення при виборі орнаменту слід приділити вишивальним швам і кольорам вишиванки, адже в кольорі вишиванки мається дуже багато таємних символів.

Червоний колір означає в вишиванках це добрий і сонячний знак удачі і захисту.

Зелений колір на вишиванці це символ народження і росту, яким наносили візерунки трави і листя.

Жовтий колір – достаток, багатство. Жовтий колір символізує сонце, як енергію всього живого на землі.

Отже, українська вишивка здавна відігравала роль оберега.

Завдання для групи учнів.

Керівник гуртка ставить завдання для учнів: використовуючи принципи побудови, зобразити композицію декорування орнаменту на  паперовому шаблоні сорочки.

Керівник гуртка:

         Учні, зберіть свій талант, професіоналізм, фантазію і приступайте до роботи.

Практична робота.

Після практичної роботи учні представляють створені композиції декорування та роблять аналіз згідно картки аналізу практичної роботи.

Картка аналізу практичної роботи

Аналіз практичної роботи
Виконавці (прізвище, ім’я): __________________________________________ Свою квіткову композицію назвали: __________________________________ Аналізуючи результати, ми вважаємо: (обвести обране)
1. Сюжетно-композиційний центр розташували:	А) в центрі Б) змістили вліво В) змістили вправо
2.На нашій композиції:	А) симетричне розташування елементів Б) асиметричне
3. З колірної гами  ми вибрали:	А) між собою гармонують теплі кольори Б) холодні гармонійні кольори В) контрастні кольори, що гармонійно поєднуються
4.Колірна гама підібрана:	А) відповідно до запропонованого тла Б) присутня невідповідність із тлом
5.Ми вважаємо, що ця композиція може бути:	А) відмінно прикрасить сорочку Б) свій варіант

Керівник гуртка:

         Діти, ви всі молодці, гарно справились із завданням. Видно, що в душі кожного з вас живе творець, художник…

Підбиття підсумків.

Керівник гуртка:

Пропоную, щоб на схематичному «Барометрі емоційних вражень талановиті ручки залишили свій відбиток у тому секторі, який найбільше відповідає вашому настрою і враженням від заняття.

-         розширили свій світогляд;        

-         відчули особисту користь у колективній роботі;        

-         дізналися багато нового й цікавого;        

-         стали компетентнішими;        

-         узагальнили свої знання;     

 

 

Тема: Вишивка: минуле та сучасне

Мета:ознайомлювати гуртківців із видами декоративно-ужиткового мистецтва, надавати відомості про вишивання як різновид народного мистецтва, розглядати засоби виразності вишивки України, виховувати почуття прекрасного, розуміння народного декоративного мистецтва та любов до народної художньої спадщини.

Обладнання: вишиті рушники, серветки, вишиті вихованцями гуртків міні-картини, мультимедійна дошка, стенд «як ті вишиванки погляну», комп’ютер, наочність, журнали «Вишиванка».

Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, технологія праці, народознавство.

Матеріали та інструменти: нитки, набори для вишивки, ножиці.

Тип заняття: комбінований.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

І. Організаційна частина.

Привітання:

Доброго дня всім, хто завітав на наше заняття, хто хоче долучитись до щирості й краси?

Перевірка всього необхідного для заняття.

Перевірка присутніх.

ІІ. Активізація уваги дітей (аутотренінг).

Я – гуртківець.

Я – творча особистість.

Я – думаю, вмислююся.

Я – аналізую, висловлюю власні судження.

Я – хочу знати.

         Виберіть одну із букв на столі та підберіть відповідно до неї слово «Яким я хочу бути на занятті»

І – інтелектуальні;

Н – наполегливі;

Т – творчі, талановиті;

Е – ерудовані;

Р – розумні;

Е – емоційні;

С – самостійні.

Вправа «Очікування»

         Що ви очікуєте від сьогоднішнього заняття (відповіді гуртківців).

         Я також очікую від вас плідної праці. Сподіваюся, що ви будете активними, кмітливими, розумними, уважними, організованими.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Керівник гуртка.  Пропоную вихованцям гуртків пригадати та сформулювати знання з теми «Декоративно-ужиткове мистецтво», застосувавши метод побудови асоціативного куща (схема)

Вишивка

Різьба

Розпис

Ткацтво

Гончарство

Килимарство

Писанкарство

Лозоплетіння

Художня обробка металу

Флористика

Декоративно-ужиткове мистецтво

 

IV.  Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

Керівник гуртка. Змінюються часи. Змінюються покоління, їхні вподобання

та погляди. Змінюються одяг і прикраси. Але залишаються віковічні традиції, які єднають нас із нашими пращурами. Серед них і традиції, пов’язані з вишивкою. Ці традиції є історією нашої країни, історією окремої родини, історією кожної людини. Тож збережімо цей скарб, щоб передати його наступним поколінням.

Вишивка – один із найстаріших та найпоширеніших видів декоративно-ужиткового мистецтва. Перші згадки про неї належать до доби палеоліту.

Ведуча 1:

Вірш  

Віддавна, з незапам’ятних часів,

Красою невмирущою надбання,

Немов зворушливий народний спів,

Дійшло до нас мистецтво вишивання

Стелилося звичайним полотном,

Вкривалося барвистими стібками,

З якими і дійшло до нас воно,

Збережене дбайливими руками

Несуть нам щастя рушники,

Добробут вистеляють скатертини,

І пошивки вкрашають подушки,

Втішають око вишиті картини,

Сорочки, сукні, блузи, пояси

Навіть з тканини зроблені пакунки,

Враз набирають справжньої краси

Від вишитих руками візерунків.

В усіх куточках нашої держави шанована вишивка. Погляньте, які чудові візерунки (демонструє рушники, вишиті картини, серветки та різні декоративно-ужиткові речі).

Ведуча 2:

Це духовний символ України, рукотворне диво – народна душа й споконвічне прагнення служіння красі та добру, це улюблений багатьма вид декоративно-ужиткового мистецтва, який дає змогу відобразити неповторність навколишнього світу.

Ведуча 1:

Сяють на полотні старовинних рушників і серветок яскраві візерунки, стеляться килимом казкові квіти і трави, всміхаються співучі пташки, немов запрошують нас вибрати вільну годинку й також узятися за голку й нитку, щоб оживати ще монотонну, невиразну площину тканини чітким малюнком та створити якусь гармонійну світлу, наповнену тихою радістю річ.

Ведуча 2:

         Із XVI-XVII ст. на теренах України – у Києві, Чернігові, Корці, Львові – були створені цехи, у яких виготовляли вишивки.

         У ХІХ ст. вишивка стала ремеслом.

  

Перегляд фільму «Наша скриня» (рекомендовано листом Державної наукової установи "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" від 06.05.2014 р. № 14.1/10-1335 та з метою популяризації духовних надбань України, висвітлення етнічної особливості української нації та поглиблення інтересу дітей та учнівської молоді до власного історичного коріння).

Ведуча 1:

Також це мистецтво мало ритуальне значення – використовувалися символи-обереги. Оздоблювались очіпки, хустки, стрічки, сорочки, свити, кожухи.

         Надаємо слово «Допитливим» вишивальницям, які ознайомлять вас з оберегами.

Виступ «Допитливих».

Ведуча 1:

         Вишивання – це давнє заняття людей в Україні, йому тисячі років! Люди вишивали чарівні рушники, які дарували потім своїм дітям у далеку і щасливу дорогу. На барвистих вишитих рушниках у нас підносять дорогим гостям хліб, як найбільшу і найдорожчу святиню, бо хліб – це саме життя. Прикрашали рушниками домівку і вони оберігали її від злих духів; вивішували рушники над образами і над світлинами дорогих людей; над вікнами і над дверима, щоб у хаті панували мир і злагода, затишок і спокій.

Ведуча 2:

         На рушникові, вишитому світлими, веселими кольорами, без жодного чорного стібка, несли дитину до хрещення. Хресна мати, загортаючи в нього немовля, примовляла «красну дорогу» народженому, щоб його життєвий шлях був таким світлим і добрим, як той рушник. Цього рушника не можна було нікому передаровувати. Вважалося, що через це «зломиться» дорога життя.

Ведуча 1:

         Але найкращим оберегом була вишита сорочка, бо вона захищала не тільки тіло від хвороб, але й душу від злих духів. Традиційно в Україні сорочку вишивала мати для сина чи доньки, вкладаючи у цей виріб свою любов, думи, мрії і світлі надії, щоб ішли сини у складну дорогу життя з маминим благословенням сміливими і сильними, мужніми і відважними, справжніми українцями.

Ведуча 2:

         І дочечці мати вишивала сорочечку, але до того часу, поки дівчинка вже підросла і сама навчилася уміло вишивати.

Вірш «Моя вишиванка»

Я встану рано-вранці, на світанку,

Як спалахне на квіточці роса.

Вдягну найкращу в світі вишиванку

І оживе, засвітиться краса

В промінні сонця. І моя сорочка

У рунах, в квітках зразу оживе …

З чарівних квітів я сплету віночка

Й над світом щира пісня попливе.

Сорочка, що матуся вишивала,

Сердечко гріє, душу веселить.

Бо ж мама щастя-долю закликала.

Цей оберіг в житті нас захистить.

Ведуча 1:

         В Україні з давнини існують численні повір’я, прислів’я, приказки та загадки, пов’язані з вишивкою.

Ведуча 2:

         Цікаві загадки та прислів’я підібрали для вас «Народознавці».

Виступ «Народознавців».

Завдання «Народознавча криниця».

Ведуча 1:

         Відгадайте загадки:

v Вовк залізний, хвіст конопляний (Голка).

v Куди мишка, туди й хвостик (Голка).

v Два кільця, два кінця, посередині цвях (Ножиці).

v Маленький хлопчик зліз на стовпчик.

Одежі не носить, їсти не просить.

Личечко рябе, що воно таке? (Наперсток)

        

         Завершіть прислів’я:

v Не лінуйся, дівонько, вишивати – буде тобі чим гостей…(шанувати).

v Хата без рушників, що родина без… (дітей).

v Сидить, як на …( голках).

v Словом – як шовком вишиває, а ділом – як шилом… (шпигає).

v Рушник на кілочку – хата у…(віночку).

v Хліб і рушник – одвічні людські … (символи).

v Хліб-сіль на вишитому рушникові – то висока ознака гостинності… (українського народу).

Ведуча 2:

         Свою любов наші предки висловлювали в чарівних природних узорах, якими прикрашали свій одяг, помешкання, бо здавна в благородній душі українця жила краса і любов до всього земного.

Цікаві творчі завдання підготували для вас «Художники».

Виступ «Художників».

         Вишивання, як національна традиція, сприяла формуванню у дівчат терпіння, наполегливості, відчуття краси, бажання творити добро, дбати про дорогих і милих серцю людей. Що й казати, адже дівчина мусила вишити милому-судженому сорочку, хустинку, рушники – це було найкращим показником її працьовитості і таланту, її смаку.

         Тому всі ви виконаєте завдання: «Зобразити візерунок української вишивки на ескізах рушника, сорочки, серветки, хустинки.

         Практична робота. Гуртківці зображують візерунок української вишивки.

Запитання.

Розкажіть, що ви зобразили, чому саме такий підібрали візерунок для

вишивки?

         То ж кожна дівчина вишивала свій неповторний узор, який відрізнявся від усіх інших і виражав настрій і думки. Її ставлення до людей, до природи і краси навколишнього світу.

Ведуча 1:

         Уміння народних майстринь оспівується у віршах та піснях. Запрошуємо до слова «Мистецтвознавців».

Виступ «Мистецтвознавців».

         Україна – це чарівний і благодійний край і в ній із сивої давнини живе мудрий і добрий, творчий і натхненний народ.

Вірш «Україно моя»

Тут усе найрідніше, найкраще, пісенне,

Рушники вишивані й простори ясні,

Дороге, миле серцю, святкове й буденне,

Й вишиванка, що в спадок дісталась мені.

Я до серця горну оберіг полотняний,

Бо у ньому минуле і доля моя.

Прохолодний од вітру, од поля духмяний,

В ньому мамине серце і спів солов’я.

Вишиванко моя, я з тобою повсюди,

У хвилини щасливі і в миті круті.

Українцем іду й пізнають мене люди.

Ну, а я славлю мамині руки святі,

Що з любов’ю сорочку мені вишивали,

Додавали у неї і світла, й тепла,

Щиру пісню і думу у виріб вкладали,

Щоб щаслива в дітей їхня доля була.

Не цурайтесь традицій своїх, добрі люди,

Оберегів святих, що живуть у віках.

Бо без них українців із нас вже не буде,

Як і квітів зимою у білих полях.

Пісня «Вишиванка»

V. Підбиття підсумків (рефлексія).

Керівник гуртка. Із поставленим  завданням заняття ви впоралися. Видно, що в душі кожного із вас живе творець.

         Пропоную, щоб на схематичному «Барометрі емоційних вражень» талановиті ручки залишили свій відбиток у тому секторі, який найбільше відповідає вашому настрою і враженням від заняття. Я теж висловлю свою думку.

         Сьогодні, ми вкотре спробували довести, що праця, яка перетворюється у мистецтво, – одна з найважливіших складових життя, неодмінна умова і запорука розвитку інтелекту людини та прогресу цивілізації. Там, де відсутня творчість, немає руху вперед. Недарма кажуть: «Творімо красу, плекаємо її у своїй душі». 

ТЕМА: «КАЛИНА – СИМВОЛ УКРАЇНИ В УКРАЇНСЬКІЙ   

               ВИШИВЦІ».

Мета: розкрити семантичне значення мотиву калини в народній вишивці;

   удосконалювати техніку вишивання, пояснити закономірності

   компонування узорів на серветках; ознайомити учнів з культурою  

   українського народу; показати учням використання українських 

   оберегів у народному побуті та обрядах українців; виховувати любов

   до української минувшини, її звичаїв та культури; розвивати у

   вихованців гуртка потяг до прекрасного,естетичний смак;

   відроджувати культуру українського народу.

Обладнання: вишиті серветки, рушник, ноутбук, інтерактивна дошка, слайд-

                       фільм «Калина – символ України в українській вишивці»,

                       презентації про калину.

Тип заняття: інтегроване.

         Вихованці поділені на 5 груп: «Екологи», «Народознавці»,  «Краєзнавці-народознавці», «Юні майстри декоративно-ужиткового мистецтва», «Фотоаматори».

Хід заняття:

І. Організаційний момент групи вихованців гуртка.

Керівник гуртка.  Доброго дня всім, хто присутній на нашому занятті. Гарного вам настрою, любі діти, батьки та гості.

Створення позитивного емоційного настрою.

Сподіваюсь, що ви прийшли на заняття із чудовим настроєм, але все ж таки хочу запропонувати вам оцінити його за допомогою «смайликів». Оберіть і підніміть той, що найбільше відповідає вашому настрою. Можливо, хтось хоче поділитися з нами причинами свого піднесеного настрою? (Відповіді учнів). А що потрібно, щоб поганий настрій змінився на гарний? (Отримати позитивні емоції від вдалих відповідей, досягти успіху у роботі, радість від праці та її оцінювання тощо).

Слід пам’ятати, що досягти успіху легше в тій справі, яку виконують за бажанням. Налаштовуйтеся на успіх у роботі. Повірте, що це вам під силу.

Сьогодні ми продовжимо цикл інтегрованих занять.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

         Керівник гуртка.  В ході заняття Ви всі долучитесь до світу прекрасного – мистецтва, поглибите свої знання про один із символів України – калину.

        

«Легенда про мистецтва» (декламує вихованка гуртка «Вишивання»)

Один імператор в далекій країні

Мистецтво любив над усе.

Мистецтвом, вважав, правлять боги й богині,

Воно ж людям радість несе.

А якось спитав в імператора тихо

Старий сивоусий Мудрець:

«Скажи мені, добра людино, на втіху,

Яке є найвищим з мистецтв?»

Всю ніч міркував імператор, а вранці

Він рішення мовить своє:

«Зібрати найкращих митців у палаці

Представити вміння своє!»

Зібрались найкращі митці звідусюди:

Художник, письменник,співак,

Музика виконує вільно етюди,

Танцює ансамбль гопак,

Актор декламує свої монологи

-         Це ж кращі із кращих митців!

І їм не потрібна чужа допомога,

Тому вони – фахівці.

«Не знаю, старий, – імператор промовив, –

Тут стільки життя і краси –

Танцюють, співають – немає такого,

Щоб кращим було за усі».

«Так, гарно співають, танцюють прекрасно…

Я мову веду до чого.

Не був би митець той митцем першокласним,

Якби не навчили його».

А там, де сидів сивовусий Мислитель,

Пройшов через парк навпростець

Самотній, старий та усміхнений вчитель,

Дивитись виставу мистецтв.

Мудрець перевів на учителя погляд.

У того – в усмішці печаль.

Тремтять зачаровано, просячи волі,

Щасливі сльозинки в очах.

Ось так і мої десь розвіялись в світі, –

Подумав учитель собі.

-         Будують будинки, вирощують квіти,

А я перший поштовх зробив.

Мудрець повідомив, що варто ще жити

Дорослим, старим і малим

Допоки святеє мистецтво НАВЧИТИ

Існує на нашій землі!

         Керівник гуртка. Діти, зараз ви відгадаєте загадки:

* * *

Що у лісі на завіссі за червоне платтячко висить?

* * *

Стоїть дідусь над водою

з червоною бородою,

хто йде – не мине

і за бороду скубне.

ІІІ. Повідомлення теми і мети заняття.

         Керівник гуртка. Що ви очікуєте від сьогоднішнього заняття? Про що хотіли б дізнатися під час участі у занятті?  (Відповіді учнів).

IV. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

         Ведучий. Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців – клен, у росіян – береза, а у нас українців – верба і калина. Правду каже народна мудрість: «Без верби і калини нема України».

Посадіть калину…

Коло хати

Щоб на всеньке на життя!

Стане кожен ранок святом, –

Дітям буде вороття.

         Ведуча. Кущ калини біля батьківської хати – це не лише окраса подвір’я, а й глибокий символ, духовна спадщина. І якщо троянди й виноград, за влучним словом Максима Рильського, – красиве і корисне, то калина ввібрала в себе обидві ознаки, вона – духовний потяг до своєї рідної землі, оберегу, традицій.

Посадіть калину…

В чистім полі.

Хай вона освятить час!

Рід наш любить дуже волю

Хай же й воля любить нас!

         Виступ групи учнів «Екологів» (інформація про калину – як лікарську рослину). (СЛАЙД).

         Виступ групи учнів «Краєзнавців» на тему: «Це цікаво тобі знати». (СЛАЙД).

         Виступ групи «Народознавців» на тему: «Образ калини-дівчини». (СЛАЙД).

        

Керівник гуртка. Невичерпним джерелом натхнення є краса української природи.

         Виступ групи «Фотоаматорів» презентація фільму, створеного вихованцями гуртка «Рідні серцю краєвиди». Перегляд вихованцями гуртка даного фільму.

         Ведучий. Мабуть добре проросла корінням в українській душі калина, адже не лише біля хати милують око червоні кетяги, а й на диво-рушниках та сорочках-вишиванках, картинах майстрів Петриківського розпису.

         Виступ групи учнів «Юні майстри декоративно-ужиткового мистецтва». Тема виступу: «Зображення калини в декоративно-прикладному мистецтві».  (Cлайд)

    Конкурс  «Прислів’я про калину»

1.     Пишна та красива, як червона калина.

2.     Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт.

3.     Щоки червоні, а кетяги калинові.

4.     Молода дівчина така гарна, як калина.

5.     Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною – коли росте.

6.     У лузі калина з квіточками, неначе матуся з діточками.

7.     Нема цвіту білого, як цвіт калини, нема в світі ріднішого, як мати дитині.

         Керівник гуртка. Вишивають люди калину Пломеніючу і вродливу. Вишивають і співають про калинову долю України, квітучу й багату. Калина в нашого народу – то ще й символ рідного краю. Дуже часто на рушниках поміж кетягів калини вишивали птахів: зозульку або соловейка. На парубочих та чоловічих сорочках калину перевивали гілочками та листочками дуба, що символізувало поєднання сили і краси, але сили незвичної, краси невмирущої.

Виступ на тему: «Символіка української вишивки».

         В українській рослинній символіці чи не найважливішу роль відіграє калина. Свою назву вона має від давньої назви Сонця – Коло. Вона є символом життя і крові, тому що кров поєднує в собі послідовність поколінь. Калина споконвіків була знаком українського роду. А ще, це втілення дівочої чистоти, незайманості. Ламати калину означало виходити заміж, тому грона калини часто прикрашали весільне вбрання нареченої. На чоловічих сорочках мотиви дуба і калини – це поєднання сили і краси. Ось яка багата  на символіку вишивка на українських сорочках. Якщо людина знає, що означає листя, квіти, кетяги в узорах вишиванок, то знайомляться з духовним світом своїх пращурів і зберігає традиції для майбутніх поколінь.

         Калина є втіленням сили і краси, але сили незвичайної, а краси безсмертної.

         Здавна на Україні калина вважалася символом любові, щастя, багатства, краси та надії. Калина символізує жінку «у повній силі».

         Можна припустити, що мотив «калини» міг потрапити до вишивок на одязі саме тому, що калина була символом дорослості дівчини, жіночності. Для хлопців вишиванка із калиною є оберегом.

         Калина – символ життя, крові, вогню. Також калина означає материнство: кущ – сама мати; цвіт, ягідки – діти. Це уособлення дому, батьків, усього рідного.

         Калина – український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя і тими, котрі ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну.

V.  Практична робота.

Повинен кожен знати,

Щоб безпечно працювати,

Потрібно правила безпеки знати:

1.     Голка повинна бути з ниткою.

2.     Передавати ножиці можна лише кільцями вперед.

3.     Нитку не можна перекушувати зубами.

4.     Ножиці лежать праворуч.

Скласти з букв кожної групи слова, які стосуються практичної роботи:

1.     ці-жи-но (ножиці)

2.     ки-нит (нитки)

3.     ка-сер-вет (серветка) 

4.     на-ли-ка (калина)

5.     ка-гол (голка)

6.     ток-перс-на (наперсток)

Знайти зашифровані назви матеріалів та інструментів:

Н	А	К	Л	О	Г
И	Т	К	И	Н	А
Ь	К	И	П	Р	П
Л	А	К	С	А	Е
И	М	Е	Т	Р	Р
П	Ш	К	О	Т	С

( голка, нитки, наперсток, шпилька, праска, метр)

Керівник гуртка пропонує учням ознайомитися з корисними порадами

під час виконання вишивки.

Картка «Корисні поради» ü Нитку для роботи не відривайте й, тим паче, не відкушуйте зубами. Відрізайте її ножицями не впоперек, а під гострим кутом – такий кінець легше просунути у вушко голки. Часто це роблять іще й так: спочатку просовують нитку у вушко, а потім відрізають – у цьому випадку вона більш слухняна під час роботи: не сплутується, не скручується. ü Якщо хочете шити швидко, не всиляйте в голку нитку, що має довжину понад 60-70 см. Адже недарма є дуже влучне прислів’я: «Довга нитка – ледача дівчинка». ü Кожний шов починають із закріплення нитки. Найпростіше – зав’язати вузлик на кінці. Але професійні кравчині вважають, що закріплювати нитку на тканині необхідно інакше – без вузлика.

v Бесіда

-         Які поради ви вважаєте найкориснішими? Чому?

v Міні-тренінг

Керівник гуртка організовує перевірку знань правил безпечної роботи з

ножицями, голками, шпильками, використовуючи дидактичні картки.

Картка 1 Заповніть пропуски в реченнях. 1.     Не можна користуватися… (іржавими й тупими) голками та шпильками. 2.     Голки й шпильки слід зберігати в … (гольниці). 3.     Ножиці потрібно передавати… (кільцями) вперед.

Картка 2 1.     Зламані голки й шпильки необхідно… (викинути в смітник). 2.     Не можна брати голки в… (рот). 3.     Ножиці слід зберігати із… (зімкнутими лезами).

Інструктаж з техніки безпеки.

         Перед початком роботи, будь ласка, зверніть увагу на свої робочі місця. Де б ви не знаходилися: на заняттях – необхідно бути дуже обережними. На заняттях ми користуватимемося різними предметами, дотримання техніки безпеки при цьому є обов’язковим.

         Вимоги безпеки під час роботи: дотримуйте в порядку і чистоті робоче місце, не допускайте той, що захаращується його інструментами, відходами і сміттям; будьте уважні, не відволікайтеся і не заважайте іншим; не розмахуйте рукою з інструментом, не кладіть його на край столу; світло на вашу роботу повинне падати з лівого боку; положення тіла при роботі повинне бути зручним, відстань до виконуваної роботи повинна бути 25-30 сантиметрів.

         Вимоги безпеки при роботі з ножицями: кладіть ножиці праворуч від себе із зімкнутими лезами, направленими від себе; стежте за тим, щоб ножиці не опинилися під виробом, оскільки беручи виріб, їх можна упустити і поранити себе або працюючого поряд; передавайте ножиці колечками вперед, із зімкнутими лезами; не підходьте під час роботи з ножицями до інших учнів.

Вимоги безпеки після закінчення роботи: приведіть в порядок робоче місце; інструменти і матеріали зберіть і складіть в певне місце; сміття і відходи зберіть і складіть у спеціальний ящик.

         Розгляд та аналіз картин із зображенням ягідок калини.

         Розгляд і аналіз вишитої чоловічої та жіночої сорочок.

         Робота над композицією серветки:

ü Розміри серветок (маленькі, особисті, настільні, святкові)

ü Форми серветок (квадратні, прямокутні, овальні, круглі)

ü Асиметричність, симетричність узорів на серветці

ü Розгляд та аналіз серветок, друкованих узорів для серветок.

VI. Підсумок заняття.

         Перегляд робіт вихованців гуртка.

         Особливо звернути увагу на техніку настилу нитки, на чистоту і культуру вишивання, чи немає зайвих плутаничок зі споду.

-         Що цікавого дізналися на занятті?

Прийом «Закінчи речення»: «В мене вийшло …», «Було складно…».

Аналіз кращих робіт учнів.